Завислий простір і час. Тримає в пастці невагомість. Бажання вогник погас, летять думки в невідомість. Такий апатії стан, коли без будь-якої проби і без зайвих запитань, знаєш, що все не до вподоби.
Приспів: Бо все таке сіре, сіре начебто без віри... Наче без смаку, звуку, й дотику шкіри. Але я знаю, що хмари, з часом розійдуться, зніме ті чари сонце, і знову я проснуся!
Нейтралітет, що вбива. Немає емоцій. Чи та душа ще жива, і на чиєму вона боці? Все зупинилося в мить, але так хочеться руху! Хай моя муза прилетить для розблокування духу!
Приспів
Потрібен поштовх якийсь, Щоб з ступору вивів. О моя, воле, відкрийсь, Для нових поривів! Нехай натхнення мене Витягне звідси І цю сірість прожене, Хай колір здійсниться!