Заходить сонце, світять зорі,
А ми живемо,як і всі
Хтось до неба ходить пішки,
А хто і їздить на таксі.
Час пливе, і ми за ним
Ідем ,не зменшуючи ходу,
А за кулісами життя
Готує нам нову негоду.
І приймем ми її всі гордо,
Бо це життя ,ти, сину, знай
Це не відкривання мишкою ворду,
Тому даремно часу ти не гай.
В цьому житті воно навчить
І час, і волю цінувати
Життя кохає лише перших,
Тобі це треба пам’ятати.
Тартасюк Святослав еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1