А мої ноги звикли, що земля – то їх асфальт І ці будинки для очей – то є найкраща природа Політики щось обіцяють нам з газетних шпальт Та мої вуха лиш сприймають ноти мого айпода Хитра погода не впливає на настрОю тон Дощ поливає тротуари, де гуляєм ми троє Хай обламається собі – нас гріє капюшон Змокнем і так - ми не у місті, де підземне метро є Я на роботу з рюкзаком, як в гори на похід Мої карпати – то будинки дев’ятиповерхові І кожен п’ятий в цьому місті – то є мій сусід Тут всі знайомі – гарно виглядай, будь напоготові Більшість з цих жителів не чули як Дніпро реве Поки та меншість, що вгорі, не чує їхні потреби Ти можеш виїхати з міста, що в тобі живе Але то місто нізащО повір не виїде з тебе
Не знииш history - Бо то є місто Львів Він обіймає тебе і так зі всіх сторін Чуєш серця трепет – він як допінг тепер Стуком з попід ребер Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
Скільки кав’ярень протоптала твоя краща частина І скільки пабів ще залишилось, де ми не бували Он де на ровері у центрі – то є твоя дитина І пахне кавою (тут) що б про запах твій не казали Ми пролітали пів життя не підіймаючи погляд В наших смартфонах – половина спілкування і чати А все прекраснее – нагорі, воно не просто є поряд А ми часами сліпнемо й не хочемо помічати Робочі офіси з'їдають нас з середини Спробуй півметра суєти! Хочеш з журбою пательню? І ми прокинемось як завжди посеред зими Щоб скуштувати в центрі міста із водою глінтвейну Я так люблю часом твої списані тегами стіни А інколи, дратують ті, що це малюють. Вандали! Пробач за те, що у любові я своїй не постійний За ті прогалини в стосунках, що між нами бували
Не знииш history - Бо то є місто Львів Він обіймає тебе і так зі всіх сторін Чуєш серця трепет – він як допінг тепер Стуком з попід ребер Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ