Нема тебе, нема щоби взаємно Чаруватись поглядами в снах І не холодно, ні тепло Взагалі ніяк, просто ніяк. Нема тебе, нема любові І хто-зна взагалі якою Ти: Високою, тендітною, стрункою... Чи так лиш маю мріяти?
Ховаєш обличчя переді мною? Не хочеш бачити мене? Поговори зі мною... Прошу, Відкрий мені себе.
Мовчиш...гаразд..., хай мовить тиша То вслухайся у ритм, Як вітер думки сердець колише А в очах іскра біжить.
Чуєш? ні...бо знову мовчиш... а може ти мені мстиш? Але за що? За мою вірність? За чесність або за щирість?
Ох не витримаю цього, Не хочу життя я такого. Пройду поруч тебе І не скажу нічого... Ти зрозумієш для чого, знатимеш через кого..
Бо...тепер тиша моя любов. Вона знає безліч мов. У всьому вірна і завждИ Розрадить коли ламаються мости.