Стефко Оробець - Плакала і зітхала тіла її сопілка, рук моїх не пускала ніг роздвоєна гілка, а на тій гілці квіти біліли, листя, що пахло сонцем грозою, пташка на гіллі крильцями... | Текст песни
Плакала і зітхала тіла її сопілка, рук моїх не пускала ніг роздвоєна гілка, а на тій гілці квіти біліли, листя, що пахло сонцем грозою, пташка на гіллі крильцями...
Плакала і зітхала тіла її сопілка, рук моїх не пускала ніг роздвоєна гілка, а на тій гілці квіти біліли, листя, що пахло сонцем грозою, пташка на гіллі крильцями билась, накрита моєю рукою...
Стефко Оробець - Плакала і зітхала тіла її сопілка, рук моїх не пускала ніг роздвоєна гілка, а на тій гілці квіти біліли, листя, що пахло сонцем грозою, пташка на гіллі крильцями... (0)