Біжи. Втікай, дівчинко. Тільки пам’ятай від пам’яті тобі не втекти. Лише одне сплетіння рук. Вигин тіла. Кігті у спину - у багнюку лицем. І ти розбита вщент. Падаєш на коліна? Падай. Але ти обов’язково повинна піднятися з них. Ти кидаєшся у крайнощі і думаєш що одна.. але вона завжди стояла позаду тебе. Дивилася на всі твої вдачі і невдачі. Відкрий для неї себе. Тримай віру і надію у своїх тремтячих долонях. Знову невдача. Її голос у твоїй голові «кого ти робиш із себе?» Кричиш – кричи. Тебе все рівно ніхто не чує. Ти назавжди залишишся у пустелі самотності, яку створила сама.