Не забувай того що було нехай навіть вік мене Як можеш ти залишити то що було між нами Згадуй хоч іноді всій долі злій на зло Якщо писатимеш листа то розкажи між рядками
Як згадуєш про мене як торкаєшся губами До моїх щік неголених що найменше тиждень
Пробач що був сліпим, пробач що йшов я за плітками За злими тими язиками що привели до тиші
Іншим разом уже зараженей сказом Навіки виснаженім екстазом Який ковтав раз за разом Отруєним газом Iз невеликим сарказмом Сприймаючи чергову поразку як дитячу доказку…
Но тiльки не сьогодні...
Ти чудово виглядаєш Та у твоїй весільній сукні є маленька підказка Що ти виходиш замiж зараз що виходу немаєш та поки час ще є Є...
Білих лілій цвіт декілька божевільних літ Пам'яти глибокий слід майбутнi знаю на перід Непередбачуваний світ дітей щасливих та сиріт від дверей до воріт
На перегін переліт Дорога зі школи додому Почуття розмова про кохання силу Неначе згадую знову і знову Лілії в руках я несу невипадково Улюблене твоє те диво бiло кольорове