я так рідко плакала і так часто плачу твоїми сльозами, з яких уже тоннами сиплеться сіль. нічого не бачу, бо біль - головний наче каменем тисне у скроні – сильний. ти - мій дорогий. не відпускай мою теплу долоню, милий. й поки нема дощу, спека підступна, пильна я не шкодую часу, я – твого моря хвилі. літо від нас не втече й поки пече нестримно ти не відводь очей - тільки у них все видно. ...поки ти - моє все, доти я - твоя сильна.