Ти подобаєшся мені
Можливо, не треба
Питати у неба,
Маленький принц про все вже розповів.
Неголене серце
Вистукує герци
Від щастя рятує самотній порив.
На склі малюю вирвані слова
Моєї кинутої зброї.
Єдиний спогад знову ожива
Моєї совісті німої .
Ти…
Прокинувшись знову,
Побачиш раптово
Своє ім’я із квітів та дощу
Зупиняться ночі.
Заглянувши в очі
Твої, я вкотре знову промовчу.
Про те, як буде краще,
Ніж було,
Про те, що буде за стіною скла,
Що я кульгаю на одне крило,
Причина всього цього лише страх.
Не можу спинитись,
У низ провалитись,
Із пекла дістатись одразу у рай.
Невже, я не звикну,
В очах твоїх зникну,
Чекаю вердикту,
Але не поспішай…
Я пригорну незламаним крилом,
Я заплету в волосся промені,
Являтимуся завжди дивним сном,
Бо просто ти подобаєшся мені.
Подобаєшся мені…
Подобаєшся мені…
Попукр еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1