http://vk.com/public87239371
Накривають нас будні крилами..
Сіро-сіро ..немає продихів..
Заростає все горами ..схилами.
Без джерел.. без подихів!
Забуваємо перше слово ми,
Забуваємо першу істину.
І себе все куєм оковами…
І здається нам-золотистими…
Та життя воно – в світлім промені!
В дощі теплому, в очах рідних!
І в пташиному тихому гомоні..
Та ніяк-не в кайданах мідних!
О.Ш. | Поезія еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1