В п'ятницю зранку ти вийшов з в'язниці, Сонце палюче ріже зіниці. Неперерізане горло і цілі вени, Жовте Мальборо в тебе в кишені. Ти приходиш додому, лягаєш в ліжко, Бог в казино розставляє фішки, Тобі впала фішка, фішка "поспати", А Казимиру - чорні квадрати.
І постійно сняться вірші мені - Ці чорні янгоди твого імені. Вони кричать: "До зброї! До зброї!" Я завтра маю виступ у Львові, На моєму ліжку краплі твоєї крові...
Писати для тебе слова почерствілі - Це неначе ховати кулі у тілі. Ти хотів мене зробити щасливою, І коли поцілунки кінчалися зливою. Я тебе цілувала просто у серце, І сліди поцілунків ти не можеш стерти. Без тебе сиджу у рюмці й бокалі, В мене купа віршів і нерви зі сталі.
І постійно сняться вірші мені - Ці чорні янгоди твого імені. Вони кричать: "До зброї! До зброї!" Я завтра маю виступ у Львові, На моєму ліжку краплі твоєї крові...
Вірші про тебе для мене молитви, Знаю, талант не можна пропити Не можна піти, як теща під лід, Коли у тебе, коли у тебе СНІД