Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
(Тех журавлей прощальный голос трубный
Под голубой сюиты тот мотив ...
Осенний дождь натягивает струны,
Перебирают струны пальцы ив.
Праздник лета миновал, миновал.
Вот и осень правит бал-карнавал.)
Сумна арфістко,- рученьки вербові! -
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
(Печальная арфистка, руки — ивы
До самых плеч укутаны в туман,
Исполни мне любовные мотивы,
Без тёплых звуков холодно словам.
Праздник лета миновал, миновал.
Вот и осень правит бал-карнавал.)
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
(Исполни мне осенний плач калины,
Сыграй мне всё, что я тебя прошу.
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
Тебе над полем в небе напишу.
[Праздник лета миновал, миновал.
Вот и осень правит бал-карнавал.] x2)
Ольга Богомолець еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1