Розбитими колінами ввіпершись об асфальт, Повільно сходить сонце із перших шпальт. Ловлю оком, точніше його краєм Твій безтілесний схід і нарікаю в собі раєм. Мій світ гойдається, підвішений на нитці За палець неба, що купається у молоці. Твої руки... із них проростають квіти, Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки.
Приспів: Бути тобою, чи жити в своє?.. Якщо в самоті моїй щось таки є... Бути тобою, чи жити в своє?.. Якщо в самоті моїй щось таки є...
Неперекладене в мені у скло твоїх очей Кричить-жбурляє: \"Не ставайте рабами людей!\" На коліна трави лягає тінню день, Щоб долистати-доспівати свою \"Книгу Пісень\". Мій світ гойдається, підвішений на нитці За палець неба, що купається у молоці. Твої руки із них проростають квіти, Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки.