Я не знав чи я повернусь і коли, Коли йшов шукати щастя у світи. Стільки років вже пройшло — душа щемить Знаю, десь мене єавжди чекаєш ти. Я залишу справи всі на кілька днів, Суєта щоденна може зачекати. Сяду в поїзд і повернусь в рідний дім, Де в віконці виглядає мене мати.
Приспів: Мамо, моя мамо, рідна моя ненько Ти мене будь-ласка розбуди раненько, Я візьму відерце, піду до криниці І тобі напитись принесу водиці.
Ми з тобою тихо сядем у садку, Посміємось, попечалимось удвох. Скільки суму було на твоїм віку, Та ніхто не знає, видно тільки Бог. Я поїду, ти залишися сама І будеш на мене кожний день чекати. Буде гріти мене думка лиш одна: Що в віконці мене десь чекає мати.