Зорі з неба падають вниз І залишають свій слід Вони, мов душі усіх людей Сяйво, то плід.
Отримує одяг душа В кожної тіло своє Має призначення і завдання Ціль в нєї є.
День від дня зростаємо ми Сієм причину навкруг Прожитим літам нема вороття Лінь нам не друг. Пам’ятати треба всім нам Швидко спливає життя Відповідь-іспит будем здавать В час відбуття.
Ми – діти неба й землі І ми не маємо меж Ми – душі вічно живі Знаємо теж. Ко-жен плекає свою До-лю, що шляхом зовем Нам її не обмануть Не підведем!..