Ще не вмерла Сан-Марини ні слава, ні воля, Ще нам, браття санмаринці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, римляньского роду.
Станем, браття, в бій кривавий по річке Марану, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Синє море ще всміхнеться, дід Аус зрадіє, Ще у нашій Сан-Марині доленька наспіє.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, римляньского роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Сан-Марині піснь гучна розляже, За Титано відоб'ється, згомонить степами, Сан-Марини слава стане поміж ворогами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, римляньского роду