Станеш помирать - залиш мені землю: поруч ляжу, станем слухати, як падають вогні. Станеш посівать - залиш мені зерна: їх в долоні заховаю я, та доглядятиму ростки. Вий, мій ранок, вимий рани, віднайди мене. Вий, мій постріл, вирви гострі зуби у зими. Вий, мій ранок, вимий рани, віднайди мене. Вий, мій постріл, вирви гострі зуби у зими. Підеш догори - залиш сходинки: їх тримати буду довго, доки триватимуть думки. Підеш за крий світу - край залиш: на тім кордоні стану жити та чекати на кроки. Станеш хворою - лягай: якщо змерзнеш, поруч ляжу, заспіваю - ця молитва, може, піджене весну. Станеш відлітать - залиш повітря: підлечу та стану слухати, як падають вогні.