Приспів: Я відчуваю провину, Бо ми не вільні в почуттях і часі Ти неначе з повітря, квітів та світла Це єдиний шлях (для тебе)
Сірі думки, мрії та сни Більше, ніж час... Це казка про нас Біль та життя, сумління чи я Це там, де забув, це там, де шукав... Двері вперед та вікна назад Мій розум звільнився. Але хибний шлях Несе течія. Чи вірна мета? Чому ми там, де блукаю сам
Приспів
Мій світ без надій, без квітів В ці дні мелодії інші... Я щось загубив. Бездонність очей та відстань від світла – Це згадка з минулого про безмежність речей. Буденність енергій, що межують з повітрям, Загадка зірки – це далеко не все... Чи важко знайти в небесах візерунки Та чи можливо збагнути Всесвіт?!