Я не виконав план, провалив я завдання і це тільки моя вина... я не хотів причиняти тобі біль і страждання та приймаю я кару сповна... тобі здається, мене не болить, тобі здається, що мені байдуже але це не так... в мені все горить я жалію про скоєне... дуже... я люблю тебе... та як доказати? я приховую сльози й ховаю слова, та... скажи мені де докази взяти щоб простила мене... я не виконав план... я не можу тобі дати, чого просиш у мене в мене інша дорога... того тут нема... ти, бо, хочеш небо зелене але тут, де я є, воно голубе... ні.. не зрікаюсь своєї провини, але хочу пробачення в тебе просити. знаю, мало цих слів, хоч би я й щохвилини на колінах благав... не змогла б ти простити. знаю, рана глибока, знаю, сильно болить і не легко згоїти її я б утік від усіх, щоб не бачили болю та ще й твій я забрав би собі... та напевне було б то найлегше зробити, бо не можу вже бачити твої страждання та не можу я зараз нічого змінити залишається тільки бажання... не шукаю я зараз собі оправдання, я бажаю лиш виправити помилку. дозволь, будь ласка, це спроба остання...