Небо холодної ночі нещастя наврочить, дощем нас намочить і грім закричить. Вітер волосся розвіє,красу твою вміє він витягти з мрії,тобою хворію. П-в: Нам тепло вдвох,та це востаннє, Кохання бог навів страждання. Біль розриває,плаче небо, Ти льєш слова-ти звеш до себе.
Долі хвора уява подомала мляво, тебе відібрала і руки зв"язала. Руки за серце тримають в останнє кохають і вдвох на даху ми одні в морі суму.. П-в: