Залишаться думки, і сто років потому, Пройдуть через втому, і не потрібні нікому вони, Як там буде не відомо, Надіюсь залишаться хоча б в серці людському.
Вогні, що ми з тобою бачили в сні, Майбутнє близько але зараз ці рамки тісні для нас, Склалось так що всі останні дні, Як і раніше пусті, змінити щось не має сил в житті.
Буде все краще надалі, Головне вірити в це, а для нас все інше деталі, І далі, в загальному все не буде в ідеалі, Але всі отримаєм медалі в цьому карнавалі душі.
Через зливи і дощі, Дійдемо до цілі, підберемо до дверей ключі, Вночі, до нитки одяг промочив, Дається просто так не все, ти поки відпочинь.