Падала зоря з неба за моря І подумав я, що зорі - неба сльози, Або кораблі до грішної землі, А може всі вони - самого неба діти.
Приспів: Хто заплаче за ними такими живими?.. Хто заплаче за ними? Хто згадає про них? А над ними й над нами небо плаче зірками, Небо плаче, як мама, небо плаче за нас...
Падала зоря, з неба за моря, І життя, як мить, більше не болить, Але часу літ не зітре їх слід, Скільки їх таких живих?..