Марина Тюнькіна - Ти дав мені крила | Текст песни

• Тексты песен
• Марина Тюнькіна
• Ти дав мені крила

Колись я мала крила і вміла літати,
вміла просто жити і не страждати,
сміялася й раділа, не знаючи болю,
Була така щаслива, що поряд з тобою...

Колись ти дав мені крила і я навчилась літати,
Навчилась вірити у щастя й не сумувати,
Але усе змінилось, раптово ти зник
і з сьомого неба я боляче впала, бо вже не літала,
Бо вже не літала...

Десь там, далеко-далеко,
За хмарами сховалося небо
і всі мої мрії, всі мої надії
несподівано зникли,
відлетіли у вирій.
І стало небо таким високим, недосяжним, дощовим
і таким холодним...
А я ходила по землі безкрила, все сподіваючись знайти те, що загубила...

Колись ти дав мені крила і я навчилась літати,
З тобою поруч світ ставав таким прекрасним,
Але тепер усе настільки сильно змінилось!
З тобою бути разом, видно, не судилось...

Дозволив впасти й розбитись, ти забрав мої крила,
Подарував мені свободу - якої не просила,
Ти зник так просто з мріями і снами,
залишивши мене під дощами.

Десь там, далеко-далеко,
За хмарами сховалося небо
і всі мої мрії, всі мої надії
несподівано зникли,
відлетіли у вирій.
І стало небо таким високим, недосяжним, дощовим
і таким холодним...
А я ходила по землі безкрила, все сподіваючись
знайти те, що загубила...

Десь там, далеко-далеко,
За хмарами сховалося небо
і всі мої мрії, всі мої надії
несподівано зникли,
відлетіли у вирій.
І стало небо таким високим, недосяжним, дощовим
і таким холодним...
А я ходила по землі безкрила, все сподіваючись на якесь там Диво...
На Диво.
Колись ти дав мені крила.
І я навчилась літати.


Марина Тюнькіна еще тексты