Ми народжені, в ту ніч, коли й вовки народжувались. Вранці, під рик лева, нам дали ймення. В орлиних гніздах, нас вигодували матері, На хмарах приборкувати коней, нас вчили батьки.
Нас матері породили для Народу і Вітчизни, Й за покликом їх, ми сміло вставали. С гірськими орлами, вільно ми виросли, Труднощі й перешкоди гордо здолали.
Швидше скелі гранітні, як свинець, розплавляться, Ніж орди ворогів примусять схилитись нас! Швидше земля загориться в полум'ї, ніж ми зрадимо Честь Прабатьків Непереможені і в смерті, воями відійдемо у Вічність!
Ніколи й нікому ми не підкоримось, Воля або Смерть — одного з двох досягнемо! Сестри, наші рани своїми піснями вилікують, Очі коханих, на звитяжні подвиги закличуть.
Якщо нас застане голод — коріння гризтимемо, Якщо нас мучитиме спрага — росу трави питимемо! Ми народжені, в ту ніч, коли й вовки народжувались, Богу, Народу, Вітчизні — лиш їм служити будемо!