1.є така земля, де родились ти і я, де в гаях зелених лине пісня солов’їна. золоті світанки, вечори – співанки, цвіт калини, вербів коси,чисті роси.
приспів: моя земля! тобі дарую ніжну пісню я. тобі я серце віддаю, тебе, як матінку свою, люблю.
2.маминих очей лагідне тепло, перший крок і перше слово, пісню колискову, мудрий світ казок та шкільний дзвінок, добрі сильні руки тата,треба пам’ятати.
3.на покутті лік, вишитий рушник - в них є біль, є наша сутність,наша мудрість. голову схилю, бога я молю: прихили вкраїні-ненці благодать свою.
люблю! Хаа-ха-ха-хааа-а Я люблю! Люблюу! На-на-на-на-нааа Люблюууууууууу .. ЛУБЛЮУУУУУУУУУ
Он живой,Катя Костенко. Он этим словом Землю создавал, Он этим словом тебе дыханье дал, Но на суде Он ни слова не сказал, На том кресте Он нас с тобой ...