Ой, горе, горе на сім світі жити, Боронь, Боже, смерті, буде Бог судити. Як чоловік здоровий, то всяке кохає, При лихій годині його і рід цурає.
А як при добрій годині - куми, побратими, А при лихій годині немає і родини. А мати старая із жалю умирала: "Діти - ж мої, діти! Я вас годувала! Як-то трудно камінь глодати, Так то трудно дітей годувати."
А діти на тоє - ніт, німало не вважають, Та іше хуже отця і матку словами вгорчають. Кого Бог злюбить, того і награждає, А за отця і за матку син Божий скарає.
Коли б могли ми у небі проживати, Було б же нам отця і матку да не вгорчати! Ой, Ісусе, Ісусе Назаревський! Утішай і помилуй народ християнський! Ой, Ісусе, Ісусе крижуваний! Утішай і помилуй увесь мир православний!