Я ходив дорогою, ходив туди-сюди, І шукав минулого я втрачені сліди, Хтів спитать у Бога: зберігається де час? І чому так швидко він зістарює всіх нас? Але я не знаю Бога де мені знайти, І чому не бачив на піску його сліди, У дерев питав про нього, в жита у полів, І, шукаючи його, я ледве не здурів.
Який дивний світ
А недавно якось ось наснилося мені, Що пливу по морю разом з Богом у човні, І говорим ми із Ним тихенько сам на сам Про сліди, про нас і про релігію іслам. Запитати хтів: чому зістарює він нас, Але я не вспів, бо прокидатися був час. Дотепер шукаю по дорогам ті сліди, Пошуки мої до Себе якось доведи.
Який дивний світ
Досі я шукаю і ні разу не знайшов Ту дорогу, по якій колись до тебе йшов, Але вірю я – колись її таки знайду, Знов до моря з човном неодмінно я дійду.