Ти повертайся і буду вдома я Поставлю чай і платівку Моцарта Тобі під ноги впаду від втоми я Хай чорна зірка у небі млоститься Нехай же млоститься, нехай питається Чому прийшла ти така невінчана Чому надломана, чому не каєшся Не хочеш втіх, не кричиш у відчаї
А ти кажи що усе ще вільна ти Усе ще ніжна і прагнеш вічності Щоб надто легко все це придумати Щоб надто легко про це посвідчити А я скажу що давно померла ти І спочиваєш давно на цвинтарі Давно усе лікарі подтвердили Веселі подружки сльози витерли
Ти повертайся і буду вдома я Поставлю чай і платівку Моцарта Тобі під ноги впаду від втоми я Хай чорна зірка у небі млоститься А ти засни і прости, щасливице Оцю печаль безнадійно хворого Дивлюсь на тебе, і місяць дивиться У нього зовсім не має сорому!!!!!!
Ты возвращайся и буду дома я Поставлю чай и пластинку Моцарта Тебе под ноги упаду от усталости я Пусть черная звезда в небе млоститься Да млоститься, пусть спрашивает Почему ты пришла такая невенчанная Почему надломана, почему не каешься Не хочешь утех, не кричишь в отчаянии
А ты говори что все еще свободна ты Все еще нежная и стремишься вечности Чтобы слишком легко все это придумать Чтобы слишком легко об этом удостоверить А я скажу что давно умерла ты И почиваеши давно на кладбище Давно все врачи подтвердилы Веселые подружки слезы вытерли
Ты возвращайся и буду дома я Поставлю чай и пластинку Моцарта Тебе под ноги упаду от усталости я Пусть черная звезда в небе млоститься А ты усни и прости, счастливица Эту печаль безнадежно больного Смотрю на тебя и месяц смотрит У него совсем нет стыда !!!!!!