Приснився мені срібний місяць вночі,
і зорі, що сумно мигтіли;
в те місто, де кинув я милу свою,
я линув конем що є сили.
Прилинув й холодний камінний поріг
я став цілувать без настанку,
той камінь, що милих торкався він ніг
і сукні її із серпанку.
І ніч така довга була;
і, мов лід, був камінь німий при порозі...
В вікні блідний образ при місяця грі
дивився у смутку й тривозі.
В.Чікало (баритон), О.Рожак (ф-но) еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1