Я лечу каменем з-під хмар і вже ніхто не зупинить мене. Голос твій далеко. Остання мить, останні слова...
Дуже легко впасти з неба і на скелях залишити колір біди, наші сліди. Але щось робити треба нам: щось змініти, щось згадати, бо до землі ще одна мить...
Вчора все було мов в чарівнім сні, вчора шукали ми вдвох країну мрій. Нині наші крила сказали ні, каменем з-під хмар в океан сліз.
Дуже легко впасти з неба і на скелях залишити колір біди, наші сліди. Може, зрозуміти треба нам: щось згадати, щось змінити, та до землі лише одна мить