Євген Гудзь - малює матір ниткою роки | Текст песни

• Тексты песен
• Євген Гудзь
• малює матір ниткою роки

Малює матір ниткою роки
на полотні, проколюючи рани.
І непомітно, ніби із туману,
з’являються то квіти, то птахи.

Не злічиш кольорів і хрест дрібний,
не вловиш слів у тихій пісні мами…
Так швидко сутеніє і тумани
вкладають спати наш садок старий.

Покрученим гілкам навіють сни:
буяння цвіту, яблука рум’яні –
і віти тарабанять в хатні рами,
і пуп’янки неначе навесні…

А мама шиє довгі вечори
чи скатертину, чи яку фіранку.
Хрести дзьобає до самого ранку –
від пізньої до ранньої пори…

Життя дошиє дрібно в полотні,
віддасть мені, як все, що в світі мала.
Моя красива, трохи сива мама,
гарячі руки, очі ледь сумні…

Розвію сум, тумани розжену
дитячим сміхом, сонцем і весною!
Буяє сад – цвіте разом з тобою
і я в тобі надією живу…

Євген Гудзь еще тексты