Проводжала мати у далеку путь Проводжала ранньою весною І казала доню моя не забудь Буде важко я завжди з тобою Про добро людське ти завжди пам*ятай І про щиру мамину молитву А ще мову рідну ти не забувай Землю ту яка тебе зростила Приспів Веде у синю даль мене моя дорога Туди де край чужий незнанії світи Як буде тяжко я молитимомусь Богу Життя не поле яке легко перейти Я не забуду рідну українську мову Вона для мене мов цілюще джерело Зі мною завжди буде пісня колискова Усмішка мамина і батькове тепло
Пролетіли роки мов лелеки вдаль На прощання лиш крилом змахнули Було все в житті і радість і печаль Та науки мами не забула Крізь усе своє життя я пронесла Мову рідну й мамину молитву І любов у серці завжди берегла До землі що зветься Україна приспів на-на-на-на-на-на-на....