Вухатий вітер ластиться під руку в обличчя заглядає перехожим і скавулить самотній у провулках Цієї ночі ми з ним чимось схожі І наші вії мов рунічні знаки пророкували світу заметілі Закрили душу як святих у раку Душа бажає нових перевтілень І повінчали музику з церквами І на весіллі Бог поставив свічку Під ранок наші душі були з нами В садах небесних куштували дичку Вухатий вітер вказує дорогу загубленим і втомленим поетам І обмиває вічність їхні ноги І сад навколо дивно пахне небом