Ой, на морі, на Чорному Бавиться хвиля човником, Небо лоскоче вітрилами – Ніжними білими крилами. В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає." В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає."
Ой на кручі височенько Мила вдивляється в ноченьку, Стали б руки крилами Милого від біди я затулила би. "В човнику милий мій" хвиленьку прошу: "Відпусти, під серцем дитя ношу." Хвиленько-доленько, життя як моренько, До зір здіймає, долі кидає.
Ой, на морі, на Чорному Бавиться хвиля човником, Небо лоскоче вітрилами – Ніжними білими крилами...