В господаря часу звільнитись нелегко буває. На вушко пеґасу квартет цвіркунів вальс секунд навіває. Тут дзвонить будильник і гімном куранти зітхають. Сьогодні, господарю мій, я тебе залишаю.
Без слів і прощань твій настінний лічильник кукує. Без сліз і сподівань моє серце здається гальмує. Ти дар заслужила, тебе відпускаю на волю. І вільну щоранку гонець сповістить тобі долю.
На схід і на захід виходять твої два віконця. Ти легко впізнаєш гонця, наречу його сонцем. В господаря часу звільнитись нелегко буває. І вкотре, господарю мій, я тебе залишаю.