Я хотів би на місці розбійника бути розп`ятим, Що висів на хресті праворуч від Ісуса Христа. І в хвилини тяжкі, перед тим, як ч муках вмирати, Я б знайомі до болю слова прокричав:
О Ісусе мій милий, Спасителю добрий, невинний, Ти Святий, ну а я такий грішний, нікчемний, твій раб. Я не прошу у Тебе життя в передсмертну хвилину, А благаю, щоб Ти мене в своєму Царстві згадав.
Ти ходив по землі, яку руки Твої сотворили, Вчив людей доброті, ну а я у цей час согрішав. А тепер нас обох одинаково нагородили, Тільки я заслужив, ну а Ти, чому Ти постраждав?
О Ісусе мій милий, Спасителю добрий, невинний, Ти Святий, ну а я такий грішний, нікчемний, твій раб. Я не прошу у Тебе життя в передсмертну хвилину, А благаю, щоб Ти мене в своєму Царстві згадав.
Я дивлюсь на Христа, з-під вінця кров струмочком стікає, Я би витер її, але руки прибиті мої, І до серця мого холод смерті страшний підступає, Ну а я ще борги, я борги не вернув ще свої.
Як би можна життя було своє спочатку почати, Я б вже більш не грішив, я б у ніг Ісуса сидів, Та вже пізно мені час заслужену кару прийняти, І вже скоро солдати коліна зламають мені.
Але що це я чую Христос щось мені промовляє, Його погляд ласкавий враз душу пронизив мою. І до серця мого такі дивні слова долітають: Кажу нині тобі ти ще будеш зі мною в раю.
Я не вірю словам, але очі Христа такі милі, Ті слова мов бальзам, мов остання надія моя. Вони в тіло моє раптом влили бадьорість і силу Я щасливий тепер, і спокійно вмиратиму я. (2р.)