Однак, ми всі такі, мов чорно-білі кішки. З ким-небудь в простирадлах тихо мліли... Та шепотіли тет-а-тет, у шию, нишком, Як сильно, по-котячому любили.
Однак, ми робимо усі безглузді речі. І танемо в обіймах цілковито. Забувши те, що в зимній холоднечі, клялися в вірності несамовито.
Однак ми знаємо, що є дорослі діти, Які напишуть другим ті послання, Де сказано, що дружба вже пропита, а кожен другий грається в кохання.