На дахах мого міста Не завжди видно небо, А у вікнах, просто пустота. Почуттів різні барви Нам потрібні в уяві. Підсолоджуює наше формальне життя. Так в очах мало змісту. Знеособлене місто. Віртуальність давно у нас в головах.
Не трави мене Не блокуй менне Не роби вигляд наче мене тут нема.
Непотрібність в питаннях. Невідвертість в бажаннях Все життя як формальне, абстрактне тремтіння буття Світ існує в екрані. Співчування по даним. Віртуальність давно у нас в головах.
Не трави мене. Не блокуй мене. Не роби вигляд наче мене тут нема.