Наші вітрила – янгольські крила
Коханням повиті, брехнею побиті
Вітром покошені, долею зношені
Часом забуті…
Кисень колючий, ранить пекуче
Тіло замліло від тягарів..
Ми їх несемо як це нас мучить
Плечі поникли та розум прозрів.
Більше минулим не будем жити!
Треба майбутнє нам змінити!
Rock–H (Рокаш) еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 4