Пішов я на війну, бо треба було захистити рідну неньку свою Кляті вороги ішли безшумно на наш блокпост Снайпери з двох башнях стріляли понам А ті налітали на нас. Звичайно я зняв першого снайпера Но другий прострілив мені руку но я на цю рану незвирнув увагу пішов у бій я докінця Той другий снайпер, моєму друганови прострілив серце З яким я від початку докінця був Но на це все я незвирнув увагу і я і рота пішли у відкритий бій проти одного снайпера і сотні військ біля Донбасу. Після першого бою я підійшов до него, сказав Андрюха живи бо матір тебе чикає вдома дружина і двоє дітей, тримайся я віднесу тебе до медсонбату польового віднесу Друг каже в останню мінуту мені Серьога непотрібно мене нести нікуда адже моє серце прострілене Іди Серьога в перед бийся докінця тут на війні страху немає, моїм рідним передаш що я їх любив і люблю. Наступив другий бій ржаві вороги ідуть в бій, Українські партизани захищають свій народ і свою землю Капітн взводу крикнув ідем в бій у відкритий бій страху немає, недамо клятому ворогові пробатися на Украйну