F\ C\ Dm На долю випала дорога, та я пройшов її не всю. I пам’ятаю справжнє літо, що до Бога привело.
Не сумуй, радій, реггей співай, Джим каже таке, - усім руки рухом в гору. Без нас де разковбас? Усіх, вітаю, чуваки, Ви вуха-ха мени, растамени.
Фени маріхуени, трави нас лікують, Нам дарують все -сонце, небо, гарні люди. Джим усіх вітає, всім руки рухом в гору, Слово Джа – Джами сила.
Моя сила в погляді в очі, вона в темній ночі, В місячному сяйві, подих повітря, ліки Джа. Зелене літо, осінь дає права, О, меріджейна, ти вже стигла.
Джа пре растаман тут є, Вже не сам, вже не сам тугу жене - 2 рази
Небо каже щось цікаве, птах гортає сторінки, Я читаю по хмаринах i зірках вірші. Посміхаюсь сонцю тихо, розмовляю з вітром, Все, що є нам невідомо - це відомо Джа.
Дуже - дуже добрі растамани, Вони - вони грають в барабани, Міцни - міцні, наші - наші плани, бо Джа співає реггей разом із нами.
Жену тугу, несе мене амур вже, Нема суму, бо Джа пре мене у-е. Тут є усе i нас несе далі туди, Туди де небо пасе отару хмарин. Туди де ганжа росте, тягне листя до сонця, Парі даю, кажу таке: "Тут не пан теля пасе, не Марфа, льон тре, - Тут Джа Пре, растаман тугу жене".
Джа пре растаман тут є, Вже не сам, вже не сам тугу жене - 2 рази