Могилевська «Відірватись від Землі» віра в сон що ходить поміж нами про любов шалену до нестями яку показують в кіно коли звучить сумна мелодія марафон злітають дні за днями знов і знов усе життя і прямо та тільки хочеться нервати струни як болить душа моя і мати силу пр.відірватись від землі під крилом авіаліній і летіти в небеса щоб ніхто не бачив відірватись від землі тільки я і небо сине в тебе сльози на очах це ти від щастя плачеш за вікном лежить земля в тумані знаю вдома не спить мое кохання і зачаровано шукае в небі де ж летить його мала віра в сон що треба далі жити про любов де ми щасливі діти і знову хочеться не рвати струни як болить душа моя і мати силу пр. прогр. пр.