Часом буває так шо хочеш почути Речі яких ніколи б не знати I тягне за руку тебе в то місце Де думаєш краще б очей не мати Ти дивишся в кухні на кран і воду А правда нізвідки не виходить I дивляться в очі тобі знайомі а їхні очі твоїм говорять
Спи собі сама коли біля тебе мене нема
Часом буває так шо в магазині ти хочеш крикнути - Ну в чому я винна Тебе окидають розуміючим оком Дуже болить хоча й ненароком I ти ростеш старієш вмираєш А тої правди так і не знаєш Боїшся її і від неї втікаєш I в стінах своїх ти одна засинаєш