Антиpeople
Дощ та мрії змивають людей в унітаз.
Індивіди горді - невибагливі шістки!
Над прірвою це не турбує чомусь,
Бо вітер до болю вивертає кістки.
А мозок бурлає, шукаючи вихід,
Від цього у нокдауні кожен нейрон,
Нервова система у стані \"безвихідь\",
Це відчай моральних заборон.
Режим антиpeople - коли на грані.
Чорно-білий світ ділиться на два!
Страх і зло - наші почуття останні
Вбивають справжні і щирі слова...
Відчуття, яке проходить шквал вітрів -
Все ж таки, залишить глибокий шрам,
І не помітиш, як від нього постарів,
Бо ти герой бюджетних мелодрам.
Люди перестали вірити в людей!
Стаємо безлюдними, але не ми?
Хоч, по суті, кожен просто апогей,
Вбиваєм, аби не були голодними.
І над прірвою пекла шукаємо богів,
Ну, звичайно, винні всі, але не ми!
А от сусід точно вартий ланцюгів...
Він не вміє рахувати до семи...
Ми загубили почуття любові,
Шукаючи вихід у серці приблуди -
Розказати брехню усім готові...
Такий час настав, в моді антилюди!..
14.12.2015
Dales Kas еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1