Знаєш, справа зовсім не у коханні, А в тому, що на душі, Інколи краще не знати правди, І просто тонути у зливі брехні.
Інколи час забувати, Стирати із пам'яті все бридке, Щоб не було "я тебе так кохаю", А у відповідь "і я, але не тебе".
Щоб не мовчати у слухавку, Шукаючи, що сказати Краще ніколи не вірити, Щоби опісля не помирати.
Краще узагалі проковтнути образи, Свій егоїзм і гордощі викинути через вікно, І більше ніколи, чуєш ніколи нам з тобою не розмовляти, І ось що, будь-ласка, не згадуй про ту любов.